Володимирська гірка

Володи́мирська гі́рка - парк у Києві, закладений у середині XIX століття. Площа - 16,9 га. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Володимирська гірка».

Це місце колись називали «Михайлівською гіркою», бо неподалік стояв Михайлівський золотоверхий монастир (зруйнований у 1934-1936 роках, відбудований 1999 року). Свою нинішню назву він отримав у 1853 році, коли на гірці урочисто відкрили пам'ятник князю Володимиру Великому, який тримаючи в одній руці хрест, а у іншій - княжу шапку, дивиться на Дніпро. Вночі хрест підсвічується. Тільки раніше його освітлювали газові ріжки, а зараз - сучасні прожектори.

Цікаво, що парк на Володимирській гірці свого часу був єдиним безкоштовним у місті садом. Всі інші місця для відпочинку були платними і відгородженими від сторонніх. 

У 1888 році під час святкування на Володимирській гірці місцевими жителями 900-річчя хрещення Русі сталася трагічна подія. Київський генерал-губернатор Олександр Дрентельн, проїжджаючи перед військами на верхній терасі Володимирської гірки, раптово впав із коня і помер. Тоді лікарі констатували смерть від апоплексичного удару.

Вже наступного дня київська влада прийняла рішення встановити пам'ятник Дрентельну на місці його смерті. Так незабаром на Володимирській гірці з'явився 3-метровий гранітний обеліск з позолоченим хрестом, який служив нагадуванням про швидкоплинність людського життя. У 1919 році обеліск був демонтований.

У 1863 році купець-мільйонер Василь Кокорєв пожертвував до міської скарбниці 1 тис. рублів на облаштування альтанки. Місто грошовий подарунок прийняло та поклало до банка на збереження на 33 роки. За цей час сума істотно збільшилася. Тоді було прийняте рішення за ці гроші спорудити відразу 2 альтанки - на Володимирській гірці та під Андріївською церквою. Ці альтанки, які в народі прозвали "кокорівськими", досі існують.

Наприкінці ХІХ століття в хрест пам'ятника вмонтували ілюмінаційні лампи, які служили свого роду маяком для пропливаючих по Дніпру пароходів. Відтоді щоночі хрест яскраво сяє на тлі темного неба. 

А 1905 року в північній частині парку був відкритий фунікулер. 

В середині ХХ століття в парку відкрили єдиний тоді в столиці літній кінотеатр "Володимирська гірка". На верхній терасі було кафе під відкритим небом.

А наприкінці 1970-х років частину гірки, що виходить на теперішню Європейську площу, зрізати і почали споруджувати музей Леніна. Будівля була споруджена вже в 1982 році, але музей Леніна там так і не відкрили.

Зараз в цій будівлі функціонує "Український дім", де проводять художні виставки, ярмарки та інші культурні заходи.

Розташування

Парк розміщений на верхній та середній терасах Михайлівської гори. Верхня частина цієї гори була зайнята спорудами міста Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря. 

Парк «Володимирська гірка» затишний, тут завжди тихо і спокійно. Навколо ростуть зелені дерева та кущі. В парку є багато лавиць, є дуже красива альтанка, яку встановили тут наприкінці 19 століття на кошти мецената Василя Олександровича Кокорева. Вона так і зветься - Кокоревська альтанка. З найвищої точки парку відкривається захопливий вид на Дніпро, Поділ, Труханів острів і Дарницю. Тут одночасно можуть прогулюватися матусі з дітьми, призначати побачення закохані і виходити на ранкову пробіжку любителі спорту.

Парк «Володимирська гірка» розкинувся неподалік Поштової площі. Звідси до парку можна пройти пішки, або піднятись на фунікулері (на Володимирській гірці розташована верхня станція). Найближча станція метро - «Поштова площа».